ЖКГ

ЖКГ як було, так і залишається однією з головних "чорних дір" країни, що засмоктує на мільярди гривень коштів населення
  
ВО "Свобода": Тарифи у Львові повинна встановлювати громада, а не органи прокуратури чи суду

Міський голова зобов'язаний згідно з законом підписати ухвалу про скасування необґрунтовано підвищених тарифів на проїзд в електротранспорті у 5-денний термін з моменту її затвердження. Вимагаємо від Садового врешті дотриматись закону і підписати цю ухвалу. Сподіваємося, що відповідні тарифи у Львові встановлюватимуть лише органи місцевого самоврядування, а не суди і прокуратура. Про це 25 вересня 2012 року заявив голова фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода" у ЛМР Руслан Кошулинський.

Як повідомив депутат, відповідно до Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", міський голова зобов'язаний упродовж 5-и календарних днів підписати ухвалу, вето щодо якої подолано двома третинами депутатського корпусу.

"Депутатський корпус наділений повноваженнями скасовувати ті рішення виконкому, які не відповідають вимогам чинного законодавства. Електротранспортом Львова користуються здебільшого малозабезпечені пасажири, для яких підвищення цін завжди обтяжливе. Окрім цього, таке підвищення є необґрунтованим з огляду на функціонування нової транспортної мережі, після введення якої «Львівелектротранс» констатував збільшення свого прибутку. Попри це, позиція команди Садового залишалась незмінною – замість боротьби із обігом підроблених квитків та налагодженням контролю за виручкою, вони ухвалили рішення підняти тариф. Звичайно, що депутати зобов'язані реагувати на це належно, враховуючи також і той факт, що ніхто не обговорював та не погоджував підвищення плати за проїзд з громадою", – зазначив Руслан Кошулинський.

"Вимагаємо від міського голови дотримуватись чинного законодавства та врешті-решт підписати ухвалу, що скасовує незаконне підняття тарифів. Сподіваємось, що рішення двох третин депутатського корпусу не стане предметом розгляду у суді за позовом котрогось із підпорядкованих Садовому департаментів та не буде опротестоване органами прокуратури, аби максимально відтягнути момент його вступу в дію. Відповідні тарифи у Львові повинні встановлювати органи місцевого самоврядування за погодженням із громадою, а не органи прокуратуру чи суду", – додав свободівець.

Нагадаємо, що 20 вересня 2012 року депутати Львівської міської ради подолали вето міського голови Львова А. Садового на ухвалу, якою вони попередньо скасували рішення про необґрунтоване підняття тарифів на проїзд в електротранспорті.

Прес-служба Львівської міської організації ВО "Свобода"           25 вересня 2012

http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/033029/

Опалювальний сезон: зігріє чи «нагріє» Україну?

Вже в жовтні в Україні має стартувати новий опалювальний сезон. Підставою для його початку є фактичний погодний режим, зокрема, зниження протягом трьох днів середньодобової температури повітря до +8С.

Здавалося б все просто та логічно, але в цьому році ситуація є особливою. З одного боку, все критичнішим стає знос основних виробничих фондів, з іншого – зростає розрив між реальною вартістю послуг і встановленими для населення тарифами. Пікантності питанню додають й парламентські вибори, в умовах яких кожен прорахунок в роботі вітчизняних теплокомуненерго може набути гострого політичного забарвлення.

За словами прем’єр-міністра Миколи Азарова, рівень готовності об'єктів ЖКГ до опалювального сезону в середньому становить 90%. «Повністю підготувати 10%, які залишилися, цілком реально протягом місяця. До 1 жовтня в країні має бути 100-відсоткова готовність до опалювального сезону», – зазначив посадовець під час урядового засідання 5 вересня. Оптимізм українського прем’єра розділяє й очільник Мінрегіону Анатолій Близнюк. Голова відомства впевнений, що в країні існує позитивна динаміка з підготовки до нового опалювального циклу: «Питанням підготовки до зими Мінрегіон системно займається з моменту завершення попереднього періоду. Є стала динаміка процесу, і особливих занепокоєнь це не викликає. Минула зима додала комунальникам досвіду оперативного реагування на позаштатні ситуації в умовах лютих морозів». Втім, пан Близнюк визнає, що ряд регіонів все ж відстають в темпах підготовки, мова йде про Донецьку, Львівську, Херсонську, Луганську, Чернігівську області та Крим.

Теплоенергетики та представники місцевої влади також вважають цілком реальним вчасно розпочати новий сезон. «Стан підготовки до опалювального сезону знаходиться на належному рівні. Немає проблем, на підставі яких можуть бути занепокоєння або сумніви в своєчасному початку опалювального періоду, та в його нормальному проходженні», – розповів «У.К.» генеральний директор ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Володимир Чернявський. Слова комунальника підтверджує й перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Віктор Животенко. За його даними, рівень готовності області є середнім по Україні та складає близько 90%. Про намір вчасно запустити тепло в оселі українців говорять й у Львівській облдержадміністрації, де рівень підготовки до зими не поступається полтавським показникам.

Водночас, вчасна подача тепла зовсім не гарантує, що опалення в наших оселях «протримається» до весни. І найбільшою проблемою, що може поставити під загрозу подальше проведення опалювального сезону, учасники ринку називають невідповідність встановлених тарифів з реальною собівартістю теплової енергії, яку отримують споживачі. Оскільки, встановлена НКРЕ гранична вартість природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії та поставки її побутовим споживачам складає 1309 грн., а складова газу в тарифах на теплову енергію для населення сягає лише 894 грн/тис. куб. м. Як наслідок, споживачі покривають своїми коштами лише частину від встановленої державним регулятором вартості природного газу. В результаті чого  формується заборгованість підприємств теплоенергетики за спожитий газ на рівні 10 млрд. грн., що складає половину від загальної заборгованості усіх підприємств галузі ЖКГ.

Не менш великим у комунальників є рівень і дебіторської заборгованості: різні категорії споживачів заборгували підприємствам 12,8 млрд. грн., з яких левова частка – 9 млрд. грн. – винне населення. За словами Анатолія Близнюка, найбільший обсяг заборгованості є в Донецькій (1,8 млрд. грн.), Харківській (1,6 млрд. грн.), Луганській (1,1 млрд. грн.) областях, та Києві (2,8 млрд. грн.), й значна частина цього боргу припадає саме на розрахунки з теплоенергетиками. «Відносно розрахунків населення та інших категорій споживачів, то їх рівень знаходиться на прийнятній відмітці в 98%. Але ми працюємо над тим, аби його покращити, адже в масштабах нашого підприємства ці 2% відсотки боргу означають понад 6 млн. грн. недоотриманих коштів, які ми не можемо використати на нагальні потреби підприємства», – зауважив пан Чернявський.

Іншою особливістю стає спад рівня платіжної дисципліни населення в зимові місяці, адже саме під час морозів населення споживає найбільше теплової енергії, а отже й має сплачувати найбільші рахунки. В умовах низької купівельної спроможності українців такі «зимові» платіжки стають не підйомним тягарем. «Такого роду проблеми можуть виникати на тих підприємствах, де використовується так званий двоставковий тариф: одна ставка в опалювальний період та інша в міжопалювальний період. Для підприємств, що використовують одноставковий тариф, існує інша проблема – суттєвий касовий розрив, оскільки 90% газу ми споживаємо в опалювальний період, а платежі за нього отримуємо протягом наступних місяців», – роз’яснив ситуацію Володимир Чернявський.

На заваді успішному опалювальному періоду в будь-який момент можуть стати й застарілі виробничі фонди підприємств, модернізація яких потребує мільярдних вкладень. «Комплексна модернізація системи теплопостачання  має період окупності 7 – 8 років. Якщо ж ми візьмемо по частинам, то період окупності джерел теплової енергії 1 – 2 роки, це дуже привабливі в фінансовому плані показники. Натомість такий період для мереж складає від 15 років і до безкінечності. Тому, ніхто інвестувати окремо в них не буде, потрібно це робити тільки у комплексі. Для того щоб система теплопостачання зовсім не розвалилася, має бути розроблена державна програма реконструкції теплових мереж. Інакше інвестор не вкладе туди ні копійки, адже рівень їх зношеності складає 60–70 %», – розповів «У.К.» генеральний директор міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго» Володимир Дерій.

Експерти також стверджують, що безумовним бар’єром на шляху до залучення інвестицій в теплоенергетику, є той факт, що отримані кошти мають повертатися, та ще й з певними дивідендами. Але джерелом прибутку для комунальних підприємств  – є розрахунки споживачів по тарифу. «На даний час тарифи у нас не покривають собівартість, і в цьому проблема. Хто буде інвестувати, коли тарифи збиткові?», – констатує стан справ пан Дерій.

Таким чином, як на загальний стан справ в галузі, так і на рівень підготовки до опалювального сезону кардинально могла б вплинути зміна підходу до розрахунку тарифів, і зокрема – підняття цін для фізичних осіб. Та чи готові до такого сценарію громадяни, в яких комунальні рахунки і так складають значну частину сімейного бюджету? Тим більше, що за даними Держстату, в 2011 році витрати на оплату послуг ЖКГ й так «з’їдали» понад 14% доходів української родини, що значно перевищує показники минулих років. При цьому, загальні витрати на їжу та комунальні рахунки в середньому складали понад 53% бюджету середньостатистичного українця. 

Новини по темі

14 Вересня 2012 p. 10:55      Недостатні доходи українців стримають ціну на газ  (69)

14 Вересня 2012 p. 09:15      Опалювальний сезон не запізниться у Крим  (16)

14 Вересня 2012 p. 08:30      Ціна на газ під грифом «секретно»  (36)

Читайте також: 

Опалювальний сезон «зірветься» після виборів

ЖКГ дорожче за гроші

Опалювальний сезон очима експертів

Максим Волосевич                           13 Вересня 2012 p. 08:00

http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/opaljuvalnij-sezon-zgrje-chi-nagrje-ukrajinu-29390

Українці за свою власність не відповідають

Поряд з передбаченими законодавством правами власника щодо його майна, Цивільний Кодекс чітко встановлює, що власність зобов'язує. Тобто, право власності на житло також передбачає обов'язки власника щодо цього майна.

Новини по темі

09 Вересня 2012 p. 13:00
Підсумки тижня: газова епопея та опалювальний синдром чиновників  (96)

09 Вересня 2012 p. 12:15
Підсумки тижня: увертюра до опалювального сезону та операція монополізація  (236)

07 Вересня 2012 p. 08:00
Субсидії за новими правилами  (445)

Як наслідок проведеної на початку 90-х років минулого сторіччя в Україні приватизації державного житлового фонду багатоквартирний будинок фактично перестав існувати як самостійний об'єкт права власності. Такими окремими об'єктами стали квартири, а спільне майно в будинку (дахи, підвали, ліфти) стали спільною власністю мешканців квартир. Така ситуація має місце сьогодні практично у всіх багатоквартирних будинках в Україні. Власники квартир є співвласниками приміщень загального користування, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою багатоквартирного житлового будинку.

Фінансування інвестиційних потреб власниками житла і загальних інвестиційних потреб і, зокрема, енергоефективних заходів співвласниками багатоквартирних будинків, може виконуватися: у вигляді прямих інвестицій співвласників; на умовах договору з іншою стороною; у вигляді безповоротної допомоги з державного або місцевого бюджетів.

Закон «Про приватизацію державного житлового фонду» надав право громадянам приватизовувати квартири у будинках державного житлового фонду, фонду місцевих рад і державних підприємств, організацій, установ. При цьому, відповідно до прийняття у лютому 1991 року Закону УРСР «Про власність», в складі держвласності була виділена загальнодержавна (республіканська) і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна), а також було передбачено, що державний житловий фонд є комунальною власністю.

Читайте також: Держава поділиться власністю

Сьогодні більшість квартир в багатоквартирних будинках приватизовані, однак поряд з такими є квартири, які залишаються в комунальній власності. Отже, в одному багатоквартирному будинку є квартири, що належать громадянам на праві приватної власності, й такі, що належать територіальній громаді. Одночасно, громадяни і територіальна громада є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. В умовах відсутності єдиного власника житлового фонду, функція управління належить його фактичним співвласникам. Таким чином, виникла правова колізія, коли приватизоване житло і майнові права спільної власності та нежилих приміщень мають різних управителів. Зокрема, в житлових будинках, де не створені ОСББ – утримання будинку та управління ним здійснюють житлово-експлуатаційних організацій комунальної форми власності. Там, де мешканці об’єднались - будинок залишається на утриманні та в управлінні співвласників.

У ст. 316 Цивільного Кодексу говориться, що правом власності є право людини на предмет (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших людей. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови для реалізації своїх прав. Поряд з передбаченими законодавством правами власника щодо його майна, Цивільний Кодекс чітко встановлює, що власність зобов'язує. Тобто, право власності на майно також передбачає обов'язки власника щодо цього майна.

Читайте також: Українським будинкам нав’яжуть паспорти

Законодавство України дозволяє здійснювати фінансування поточних та інвестиційних потреб багатоквартирного будинку (в т.ч. енергозбереження) за допомогою укладання договорів з різними суб'єктами господарювання у житлово-комунальній сфері. Тобто, оплата послуг за такими договорами передбачає акумулювання коштів для проведення поточного та капітального ремонтів.

За способом оплати відповідних послуг такі договори можна класифікувати таким чином:

- Договору, оплата послуг за якими проводиться за тарифами на житлово-комунальні послуги;

- Договору, оплата послуг з яким відбувається за рахунок коштів, які платять додатково до вартості житлово-комунальних послуг.

До договорів першої групи відносяться: договір про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення; про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій; договір по енергопостачанню (договір поставки енергетичних та інших ресурсів по приєднаній мережі). До договорів другої групи належать: договір підряду (на капітальне будівництво, енергосервісний поспіль); договір управління; договір на енергопостачання (договір поставки енергетичних та інших ресурсів по приєднаній мережі); договір лізингу; кредитний договір. Аналіз практики фінансування заходів капітального характеру з державного бюджету (у тому числі енергоефективних заходів) в житлових будинках свідчить про те, що окремі заходи фінансуються без чітких вимог до фінансування з боку співвласників та проведення таких заходів в рамках першого після приватизації капітального ремонту будинку.

Читайте також: Проблеми ОСББ: все життя - боротьба

При цьому, незважаючи на численні ініціативи чиновників і парламентарів щодо внесення змін до законів, що регулюють діяльність ОСББ, а також проект Житлового Кодексу, застосування права спільної власності для спільного майна багатоквартирного будинку є сумнівним в принципі. Ст.370 Цивільного Кодексу встановлено, що якщо існують домовленості між співвласниками, то вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. Відповідно, рівними мають бути і витрати на утримання такого майна. Разом з тим, такий підхід викликає критику з боку юристів і зараз пропонується розподілити відповідальність мешканців пропорційно той площі, якою володіє власник. Разом з тим, багато власників квартир не підозрюють про те, що на них покладені зобов'язання щодо утримання спільного майна. При приватизації квартир їм ніхто цього не пояснив, хоча відповідна норма міститься в Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду». У свідоцтві про приватизацію зазначено лише право приватної власності на квартиру, але не право спільної власності на дах, ліфти та прибудинкову територію тощо.

Таким чином, можна говорити про те, що у нас до цих пір не відбулася приватизація фактична, коли нові власники житла свідомо беруть на себе всі відповідні права та обов'язки. Звідси випливають конфлікти інтересів: власник квартири на першому поверсі не хоче платити за утримання ліфта (він ним не користується) або ремонт покрівлі (на нього з даху не тече). А власник квартири на останньому поверсі, відповідно, не бажає викладати гроші за ремонт каналізації в підвалі, оскільки для нього це не актуально.

Софія Кремень  11 Вересня 2012 p. 08:00

http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/ukrajinc-za-svoju-vlasnst-ne-vdpovdajut-29349

Житловий Кодекс лишили честі

6 вересня 2012 року Верховна рада відхилила та зняла з розгляду доопрацьований депутатами проект Житлового Кодексу.

Український парламент вже 8 рік поспіль намагається затвердити єдину правову базу та врегулювати норми житлового законодавства. Але відхилення та зняття з розгляду проектів Житлового Кодексу вже стало парламентської традицією. Що заважало парламентарям цього разу, проаналізували експерти.

6 вересня 2012 року Верховна рада відхилила та зняла з розгляду доопрацьований депутатами проект Житлового Кодексу. Законопроект має реєстраційний номер 2307-д, його авторами є група народних депутатів, членів парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіонального розвитку.

Проект Кодексу вперше виносився на друге читання, незважаючи на розгромний висновок Головного експертно-наукового управління ВР та наполегливі рекомендації Головного юридичного управління ВР доопрацювати документ перед винесенням його на повторне друге читання. Схоже, автори Житлового Кодексу вдруге наступили на «старі граблі» юридичної та технічної недосконалості документу.

Невтішна хронологія

Представлена в сесійному залі версія ЖК має дві суттєві норми, які мають принципово вплинути на соціально-економічні умови життя та конституційні права українських громадян. А саме, по-перше, відповідно до ч. 2 ст. 72 проекту Кодексу, житло з державного або комунального житлового фонду надаватиметься громадянам за договором найму тільки у строкове користування.

По-друге, відповідно до ст.117 проекту, право на приватизацію житла матимуть лише ті громадяни, які користуються житловими приміщеннями у будинках державного та комунального житлових фондів загального призначення, збудованих і введених в експлуатацію до набрання чинності цим Кодексом. Обидві норми суперечать ст. 1, 3, 22 та 24 Конституції України. Згідно положенням Кодексу, громадяни, які тривалий час перебувають на житловому обліку і мають право на отримання житла у безстрокове користування з наступною можливістю його приватизації, в день набрання ЖК чинності таке право втрачають.

Таким чином, обсяг та зміст прав громадян за проектом ставиться в залежність від часу отримання ними житла з житлового фонду, що прямо суперечить наведеним статтям Основного закону України.

Переважна більшість статей проекту спрямована на регулювання відносин, які вже врегульовані Цивільним Кодексом, законами «Про житловий фонд соціального призначення», «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про житлово-комунальні послуги» та інших. Враховуючи те, що законопроект не містить положень щодо втрати чинності цими законами, та з метою уникнення правових колізій відповідні положення проекту, на думку експертів, слід виключити.

Правові колізії із ОСББ

Відповідно до ч. 3 ст. 143 законопроекту, протягом 1-го року з моменту набрання чинності Кодексом співвласники багатоквартирного будинку були б зобов’язані прийняти рішення щодо способу управління житловим будинком. Одним із таких способів є створення ОСББ, що утворюється загальними зборами мешканців будинку. Збори вважаються правомочними у разі, якщо в них узяли участь власники житлових і нежитлових приміщень у такому будинку, які мають понад 2/3 загальної кількості голосів. Згідно ч.5 ст. 146 Кодексу, рішення загальних зборів з питань, що належать до їх компетенції, обов’язкові для виконання всіма співвласниками житлових і нежитлових приміщень.

Отже, мешканці, які не згодні з рішеннями цих загальних зборів, обмежуватимуться в праві користування своєю власністю. Це є пряме порушення ч.1 ст. 41 Конституції. Крім того, у експертів є суттєві зауваження до ч. 4 ст. 152 проекту закону, згідно з якою «у разі визначення органом місцевого самоврядування тимчасового виконавця послуги з управління житлом власники багатоквартирного житлового будинку або уповноважені ними особи зобов'язані укласти з ним договір про надання послуг з управління житлом». Це положення Кодексу суперечить ст. 627 Цивільного Кодексу, відповідно до якої «сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору».

Повторне не доопрацювання

Незважаючи на те, що значну частину зауважень, які було висунуто до проекту ЖК після повторного першого читання авторами його другої версії було враховано, деякі неузгодженості все ж залишилися. Наприклад, ч. 1 ст. 129 проекту Кодексу пропонується встановити законодавством порядок примусового виселення з житла, придбаного у кредит, у разі неповернення займу. Такі намагання прямо суперечать нормам ст. 47 Конституції, за якою «ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду».

Інший приклад: згідно із ст. 112 проекту передбачено нарахування пені в розмірі 0,1% суми заборгованості за кожен день прострочення у разі несвоєчасного внесення плати за послуги ЖКХ наймачем та власником житлових приміщень. Це суперечить одразу ст. 614 Цивільного Кодексу та Закону «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги». Згідно згаданим нормативним актам, стягнення пені є мірою цивільно-правової відповідальності, яка може бути застосована до громадянина лише при наявності його вини.

Нажаль, поки що в проекті Кодексу не запропоновано оптимальної форми регулювання саме житлових відносин, натомість більшість його статей присвячені регулюванню правовідносин, які взагалі не можуть бути предметом житлового законодавства. Провести роботу над помилками й підготувати черговий проект Житлового кодексу зможе, скоріше за все, наступний парламент.

Читайте також:             Житлові права безправних українців

Квадратні метри амбіцій

«Пастки» закону про ОСББ

Житловий кодекс становить системну небезпеку

Вадим Матвеев 12 Вересня 2012 p. 08:00

http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/-zhitlovij-kodeks-lishili-chest-29373

Фірташу дістався «Сумигаз»

Фонд державного майна України (ФДМУ) продав на конкурсі пакет (25,788%) ПАТ «Сумигаз» за 16 млн. 900 тис. грн.

У конкурсі брали участь ПрАТ «​​Газтек», підконтрольне бізнесменові Дмитру Фірташу та ТОВ ІК «Фінлекс-Інвест». У ході торгів було зроблено 8 кроків, в результаті чого ціна пакета підвищилася з 15 млн. 620 тис. грн. до 16 млн. 900 тис. грн. (крок склав 160 тис. грн.).

Сьогодні ПАТ «Сумигаз» об'єднує газові господарства Сумської області. До його складу входять головне підприємство, 4 управління по експлуатації газового господарства, 14 цехів газового господарства. Всього на підприємстві працює близько 2800 чоловік. НАК «Нафтогаз України» володіє 50,79% акцій підприємства.

Євген Кудлай  http://www.dancor.sumy.ua/news/newsline/83192                12 вересня 2012 р. 14:22

http://www.dancor.sumy.ua/news/newsline/83192

«Кременчукгаз» продали у три рази дорожче

Ціна продажу акцій ПАТ «Кременчукгаз» у 3,24 рази перевищив початкову вартість пакета.

На конкурсі з продажу 26% акцій ПАТ «Кременчукгаз» ціна продажу пакета склала 21,7 млн. грн., що в 3,24 рази більше за початкову вартість пакета.

Про це «У.К.» повідомили в прес-службі Фонду державного майна.

Зазначимо, початкова вартість пакета акції ПАТ «Кременчукгаз» становила 6,7 млн. грн.

У конкурсі брали участь ТОВ «Інвестиційна компанія «ФІНЛЕКС-ІНВЕСТ», ТОВ «Група компаний «Содружество» та фізична особа.

Переможцем конкурсу стало ТОВ «Група компаний «Содружество».

Обсяг інвестицій, який за умовами конкурсу має внести покупець, складає 1 млн. грн.

Фонд державного майна оголосив конкурс з продажу пакета акцій компанії 15 серпня 2012 року.

Катерина Ляшевська          12 Вересня 2012 p. 18:35

http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/kremenchukgaz-prodali-u-tri-razi-dorozhche-29388

Українців змусять підписувати договори на вивезення сміття

Верховна Рада має намір зобов'язати всіх громадян з 1 січня 2013 року укладати договори з юридичними особами на вивезення побутових відходів. За відповідний законопроект 10501 у першому читанні проголосував 251 депутат при мінімально необхідних 226

Про це «Мінфіну» стало відомо з офіційного повідомлення Верховної Ради України.

Парламент має намір ввести штрафи для тих громадян, які не укладуть відповідні угоди, від 5 до 10 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (85-170 гривень) і для посадових осіб – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів (850-1 700 гривень).

Якщо такі дії будуть повторені протягом року, то планується встановити штрафи 50-100 мінімумів (850-1 700 гривень) для громадян і 100-300 мінімумів (1,7-5,1 тис. гривень) для посадових осіб.

Крім того, Рада має намір зобов'язати громадян і компанії, що вивозять сміття, забезпечувати роздільне збирання побутових відходів.

Так, парламент має намір заборонити з 1 січня 2016 захоронення відходів, які не були оброблені або перероблені.

У якості відповідальності за порушення цієї норми планується ввести штрафи для громадян у розмірі 100-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1,7-5,1 тис. гривень) і для посадових осіб – 300-500 мінімумів (5,1-8 , 5 тис. гривень).

Якщо такі дії будуть повторені протягом року, то штрафи передбачаються 300-700 мінімумів (5,1-11,9 тис. гривень) для громадян і 500-1 000 мінімумів (8,5-17 тис. гривень) для посадових осіб.

Основною метою законопроекту є стимулювання в Україні екологічних інвестицій, розвиток сфери поводження з відходами, а також максимальне залучення відходів у господарський оборот в якості вторинних ресурсів і альтернативного джерела енергії. Ініціатори законопроекту – депутати Юлія Льовочкіна і Юрій Мірошниченко (обидва – фракція Партії регіонів).

7 червня 2012 22:33

http://maanimo.com/news/events/61744-ukraincev-zastavyat-podpisyvat-dogovora-o-vyvoze-musora

Прокуратура порушила чергову справу проти управління ЖКГ Сумської міськради

Прокуратура Зарічного району м. Суми порушила кримінальну справу стосовно службових осіб управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради за фактом службової недбалості, що кваліфікується частиною 2 ст. 367 Кримінального кодексу України. 

Як повідомляє прес-служба прокуратури, протягом жовтня-грудня 2011 року між вказаним управлінням і одним приватним підприємством було укладено 18 договорів з капітального ремонту ліфтів житлового фонду м. Суми на загальну суму понад 2,2 мільйона гривень. 

Згідно з положенням про відділ капітального будівництва даного управління, саме він здійснює контроль за проведенням капітального ремонту об’єктів житлового господарства, перевіряє акти виконаних обсягів робіт та відповідність їх нормативним документам.

У той же час службові особи управління недбало віднеслись до покладених на них обов’язків і не забезпечили належним чином проведення технічного нагляду при проведенні капремонту та модернізації ліфтів.

Внаслідок цього, на думку прокуратури, бюджету спричинені збитки у розмірі майже 55 тисяч гривень, що виявилося у завищенні вартості робіт на цю суму, а також у розмірі понад 320 тисяч гривень внаслідок завищення вартості цін комплектуючих матеріалів.

Провадження досудового слідства у даній справі доручено слідчому прокуратури Зарічного району м. Суми.

Написав Administrator    Понеділок, 07 травня 2012, 08:56

http://100.sumy.ua/index.php/news1/crime/4871-2012-05-07-07-02-13

Повідомлення

про передачу багатоквартирних будинків житлового фонду колишньої комунальної власності територіальної громади м.Суми в господарське відання та на баланс КП "Сумижитло" СМР у спосіб, що не відповідає законодавству України.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

{Із змінами, внесеними згідно із Законом N 3795-VI ( 3795-17 ) від 22.09.2011 }

Стаття 382. Квартира як об'єкт права власності 

 1. Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. 

 2. Власникам квартири у дво– або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. 

Стаття 369. Здійснення права спільної сумісної власності 

 1. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. 

 2. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. 

 У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. 

 Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. 

 3. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном. 

 4. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень. 

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Ярового Сергія Івановича та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків)

м. Київ 2 березня 2004 року N 4-рп/2004                                                                                                            Справа N 1-2/2004

в и р і ш и в:

 1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. 

Станом на 01.01.2011р. не приватизований державний житловий фонд у м.Суми складає 5-7 відсотків. 

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

{Із змінами, внесеними згідно із Законом N 3713-VI ( 3713-17 ) від 08.09.2011 }

Стаття 136. Право господарського відання 

 1. Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. 

П О С Т А Н О В А

від 11 жовтня 2002 р. N 1521,  Київ

Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1242 ( 1242-2004-п ) від 22.09.2004 )

ПОРЯДОК 

передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс 

 1. Цей Порядок регулює процедуру передачі житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – об'єднання), а також житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, з балансу колишнього балансоутримувача. 

 2. Загальні збори об'єднання вирішують питання про:
  – прийняття житлового комплексу на баланс об'єднання; 
  – залишення житлового комплексу або його частини на балансі попереднього балансоутримувача (за умови укладення з ним відповідного договору); 
  – передачу житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, та укладення з цією юридичною особою відповідного договору. 

СУМСЬКА
МІСЬКА РАДА

VI СКЛИКАННЯ VIII СЕСІЯ

РІШЕННЯ

від "25" травня 2011 р № 516-МР                                                                                                        м. Суми

Про передачу об’єктів житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Суми в господарське відання та на баланс комунальному підприємству «Сумижитло»  Сумської міської ради

У зв’язку з прийняттям Сумською міською радою рішення від 27 квітня 2011 року № 410-МР «Про створення комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради», керуючись статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Сумська міська рада

ВИРІШИЛА:

1.Передати об’єкти житлового фонду*) комунальної власності територіальної громади міста Суми в господарське відання та на баланс комунальному підприємству «Сумижитло» Сумської міської ради в порядку, встановленому чинним законодавством.

2.Управлінню майна комунальної власності Сумської міської ради (Щербак В.І.) здійснити передачу, зазначену в пункті 1 цього рішення, в порядку, встановленому чинним законодавством.

3.Управлінню житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради (Куц Я.В.) зняти з балансу об’єкти житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Суми в порядку, встановленому чинним законодавством.

4.Організацію виконання цього рішення покласти на заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бондаря А.П. та Єфіменка К.В. за належністю.

Міський голова

Г.М. Мінаєв

*) У ЖК України поняття і терміну "об'єкт житлового фонду" – не існує.

* * *

Із вищенаведеного очевидно, що виключно співвласники: 

1) вирішують, шляхом укладання договору з попереднім балансоутримувачем, у якої юридичної особи буде перебувати на балансі багатоквартирний будинок, що їм належить;

2) здійснюють право володіння, користування та розпорядження спільною сумісною власністю – своїм багатоквартирним будинком.

Ініціативна група громади м. Суми

Громадянам міста Суми, небайдужим до власної долі!

Комітет представників міських громадських організацій сповіщає, що у п’ятницю, 23 березня 2012 року о 18 годині в конференц-залі Зарічної районної держадміністрації (вул. Харківська,35), відбулися треті загальноміські Збори громадян міста Суми – споживачів житлово-комунальних послуг (перші відбулися 14 квітня 2011 року, другі – 4 серпня 2011 року), присвячені обговоренню ситуації, яка склалася у сфері надання, споживання житлово-комунальних послуг та порядку встановлення міськрадою м. Суми тарифів на житлово-комунальні послуги.

За підсумками конференції була прийнята резолюція міської громади, яка буде доведена до органів місцевого самоврядування.

Оргкомітет

РЕЗОЛЮЦІЯ

Учасників зборів (конференції) представників мешканців житлового фонду міста Суми – споживачів житлово-комунальних послуг.

23 березня 2012 року                                                                                               м. Суми

Обговоривши ситуацію, яка склалася навколо встановлення органами місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги, визначення владою виконавців житлово-комунальних послуг, враховуючи стан надання і споживання житлово-комунальних послуг у м. Суми та керуючись нормами викладеними у ст.ст. 5, 34, 39, 40 Конституції України, Указом Президента України від 15.09.05 № 1276 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» і в межах повноважень, передбачених ст.11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасники зборів

відзначають

–        Рекомендації попередніх зборів мешканців житлового фонду м. Суми не виконані збоку Сумської міської ради, виконавчого комітету СМР, Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою СМР, КП "Сумижитло", інших виконавців ж/к послуг.

–        За відсутності в новій редакції Статуту територіальної громади м. Суми чітко прописаних важелів впливу громади на тарифну політику, скасування загальних громадських слухань місцевого рівня стосовно встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, як і скасування на державному рівні громадських слухань по кожному будинку окремо, унеможливлюють обговорення громадою цін/тарифів на житлово-комунальні послуги. Завдяки такій ситуації, мешканці міста – споживачі житлово-комунальних послуг, є заручниками місцевої влади, є повністю безправними й ніким не почутими. Інтереси і права громади тим самим порушуються.

–        Більшість рішень, які приймаються органами місцевого самоврядування у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, щодо встановлення тарифів, є незаконними, враховуючи подальші рішення судів та висновки державних контролюючих органів стосовно цих питань.

–        Тарифи КП "Сумижитло, встановлені рішенням виконавчого комітету Сумської міськради від 28 лютого 2012 року №85, які почали діяти з 01.03.2012р., знову прийняті з порушенням процедури їх встановлення та з порушенням методик розрахунків тарифів, передбачених чинним законодавством.

–        Органами місцевого самоврядування проігноровані розпорядження прем’єр-міністра України Азарова М.Я. по приведенню тарифів на житлово-комунальні послуги в м. Суми до норм чинного законодавства. Перевірки, ініційовані главою Уряду , фактично спущені на "гальма" на місцевому рівні. Так, перевірки тарифів КП "Сумижитло" , що виконуються за розпорядженням мера м. Суми, з огляду на ті органи, яким доручено їх виконати, та склад перевіряючи осіб, є безумовно упередженим підходом до цього питання. Результат таких перевірок явно прогнозований – як їх повна безрезультатність.

–        Усе це свідчить про свідоме порушення законодавства та неприпустиме збоку місцевої влади ігнорування думки мешканців м. Суми, які утримують її, сплачуючи податки.

Учасники зборів вирішили

Оскільки депутати Сумської міської ради ігнорують рішення зборів представників мешканців м. Суми, звернення до них окремих громадян, будинкових комітетів, як органів самоорганізації населення, не приймають суттєвих заходів стосовно поставлених питань, щодо тарифної політики, інших проблем житлово-комунальної сфери м. Суми, оскільки Сумський голова фактично встав на захист інтересів підприємств-монополістів в питанні ціноутворення та надання житлово-комунальних послуг, ігнорує думку більшості громади стосовно незаконності приведення на ринок надання житлово-комунальних послуг КП "Сумижитло", встановлення підприємству непрозорих тарифів:

1.    Надіслати звернення мешканців багатоквартирних будинків м. Суми до постійної комісії з питань ЖКГ, будівництва, архітектури, автомобільних доріг та надзвичайним ситуаціям при Сумській обласній раді з пропозицією взяти під особливий контроль встановлення тарифів, надання житлово-комунальних послуг мешканцям обласного центру шляхом створення тимчасової контрольної депутатської комісії при Сумській обласній раді.

2.    Звернутись до прокурора м. Суми з проханням здійснити прокурорський нагляд за законністю прийняття рішення виконкому СМР від 28.02.12 № 85 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються комунальним підприємством "Сумижитло" Сумської міської ради".

3.    Повторно звернутись до Кабінету Міністрів України, до Прем’єр-міністра України стосовно бездіяльності органів місцевого самоврядування щодо розпорядження Уряду привести тарифи на житлово-комунальні послуги в м. Суми, зокрема для КП "Сумижитло", до норм чинного законодавства..

Голова громадських слухань (зборів) Рохманова Д. І.

Секретар Клісенко В.П.